У п'ятницю нарешті вдалося організувати екскурсію на ДП "Антонов". Підприємство підпорядковується концерну Укроборонпром, тому з відвідуванням, самі розумієте, не так все просто. Але для трудових колективів і навчальних закладів роблять виключення і за особистим підписом президента ДП "Антонов" дозволяють відвідувати Народний музей підприємства і деякі виробничи цехи. Ще ми просилися на літно-випробувальну базу у Гостомелі, але туди не пускають нікого і вже давно.
Керівник музею і екскурсовод - Любов Євгеніївна, інженер-конструктор підприємства, брала участь у проектуванні Руслана і Мрії, ентузіаст і хранитель історії підприємства.
Музей невеличкий, в основі експозиції - фоторгафії, документи, малюнки і моделі усіх антонівських літаків. Любов Євгеніївна про кожну модель з любов'ю і захопленням, мабуть, могла б розповідати годину, але час екскурсії обмежений. Із задоволенням відповідає на всі запитання, у тому числі, технічного характеру.
Відвідали виробничий цех, у якому стоїть більше десятка недобудованих АН-148, 158 і на обслуговуванні - Руслан. Вражають і розміри Руслана і розміри цеху довжиною метрів 300, шириною метрів 100 і висотою, як 9-поверховий будинок. Реально, конструкторам і виробникам є чим пишатися. Але боляче бачити, як ця галузь занепадає. Звичайно, про проблеми екскурсовод не особливо хотіла говорити, але сум у її очах часто говорив сам за себе. Таку х...ню я спостерігав не раз і не в одній галузі: коли треба чимось похвалитися чи "попишатися", згадують про галузь, про людей, а потім знову забивають на них х...й і забувають до наступного випадку, коли знову треба "попишатися". Державної підтримки нема, політична ситуація обрубала ринки збуту і постачальників комплектуючих - все досить сумно. І при цьому АН-70 залишається неперевершеним за своїми характеристиками у своєму класі, АН-178 і серія 148-158 могли б зайняти свою нішу, але...
Хочеться вірити, що школа, традиції, колектив збережуть і літаки АН ще не раз вразять світ своєю неперевершеністю.
